Етнокультурне тло української, російської, білоруської та словацької традицій гри на дуді (ґайді). Лінгвістичний аспект

На прикладі відомого і широко розповсюдженого музичного інструменту дуда
проілюстровано важливість лінгвістичного дослідження культурологічного фону
музінструментарію в конкретній етнокультурі. Адже слово це є певним культурним кодом,
розшифрувавши який, можна пізнати глибше специфіку музичного інструмента, який є
своєрідною пам’яткою матеріальної і духовної культури народу. Таким чином, можна
говорити про те, що дудкарська традиція в Білорусії може вважатися навіть національною
ознакою музичної культури, для Словаччини дуда є характерним музичним інструментом,
для України — інструментом локального поширення, а для Росії — музичним інструментом,
який побутує лише у секундарних формах музикування.